Rejon krasiłowski
Rejon krasiłowski – jednostka administracyjna wchodząca w skład obwodu chmielnickiego Ukrainy.
| Rejon | |||||
| |||||
| Państwo | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Obwód | |||||
| Siedziba | |||||
| Powierzchnia |
1180 km² | ||||
| Populacja (2017) • liczba ludności |
| ||||
Położenie na mapie
| |||||
| Strona internetowa | |||||
Rejon utworzony w 1923 z części obszaru dawnych powiatów starokonstantynowskiego oraz zasławskiego. Ma powierzchnię 1180 km² i liczy około 61 tysięcy mieszkańców. Siedzibą władz rejonu jest Krasiłów.
Na terenie rejonu znajdują się 1 miejska rada, 1 osiedlowa rada i 35 silskich rad, obejmujących w sumie 93 miejscowości.
Miejscowości rejonu
edytuj- Antoniny (Антоніни)
- Bagłajki (Баглайки)
- (Берегелі)
- (Чапаєвка)
- Czepielówka[2] (Чепелівка)
- Czernelówka (Чернелівка)
- (Дворик)
- (Долинівці)
- (Дружне)
- (Дубина)
- (Дубище)
- Fedorówka (Федорівка)
- (Глібки)
- (Говори)
- (Гриценки)
- (Грицики)
- (Хотьківці)
- Józin[3] (Юзіно)
- (Яворівці)
- (Якимівці)
- Krasiłów (Красилів)
- (Каламаринка)
- (Ключівка)
- (Корчівка)
- (Котюржинці)
- (Кошелівка)
- Krasiłów
- (Красівка)
- (Кременчуки)
- (Криворудка)
- Kuźmin[4] (Кузьмин)
- Kulczyny (Кульчини)
- (Кульчинки)
- (Кучманівка)
- Łahodyńce (Лагодинці)
- (Ледянка)
- (Лісова Волиця)
- (Мала Клітна)
- (Мала Салиха)
- Malinki[5] (Маленки)
- (Малі Пузирки)
- (Малі Юначки)
- (Манівці)
- Markowce (Марківці)
- (Медці)
- Mityńce[6] (Митинці)
- Michałowce[7] (Михайлівці)
- Mołczany (Мовчани)
- (Мончинці)
- (Моньки)
- (Мотрунки)
- Medwedówka Wielka (Велика Медведівка)
- (Нова Криворудка)
- (Новодубище)
- (Новосілка)
- (Пашутинці)
- (Печеське)
- (Пилипи)
- Pisarówka[8][9] (Писарівка)
- (Підлісся)
- (Радісне)
- Rześniówka[10] (Решнівка)
- (Росолівці)
- (Рублянка)
- (Севрюки)
- (Слобідка-Красилівська)
- (Слобідка-Чернелівська)
- (Сорокодуби)
- Suszki (Сушки)
- (Щиборівка)
- (Тріски)
- (Трудове)
- (Трусилівка)
- Tereszki[11][12] (Терешки)
- (Улянівка)
- (Улянівка Друга)
- (Васьківчики)
- (Велика Клітна)
- (Велика Салиха)
- (Великі Орлинці)
- (Великі Юначки)
- (Вербівка)
- (Вереміївка)
- (Веселівка)
- Wolica[13] (Волиця)
- (Волиця Друга)
- Woskodawińce[14] (Воскодавинці)
- Zozulińce Wielkie[15] (Великі Зозулинці)
- Zozulińce Małe[16] (Малі Зозулинці)
- (Закриниччя)
- Zapadyńce (Западинці)
- (Заруддя)
- (Заслучне)
- (Заставки)
- (Зелена)
- (Жовтневе)
Przypisy
edytuj- ↑ Чисельність населення (за оцінкою) на 1 квітня 2017 року // Головне управління статистики у Хмельницькій області
- ↑ Czepielówka 2.), pow. powiat starokonstantynowski, gm. Czernelówka, [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. XV, cz. 1: Abablewo – Januszowo, Warszawa 1900, s. 361.
- ↑ Zofia Kossak, Pożoga. Wspomnienie z Wołynia 1917-1919.
- ↑ Kuźmin, [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. XV, cz. 2: Januszpol – Wola Justowska, Warszawa 1902, s. 205.
- ↑ Malinki (2), [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. XV, cz. 2: Januszpol – Wola Justowska, Warszawa 1902, s. 309.
- ↑ Mityńce, nad Bożkiem, powiat starokonstantynowski, [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. VI: Malczyce – Netreba, Warszawa 1885, s. 512.
- ↑ Michałkowce, wś, powiat starokonstantynowski, [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. VI: Malczyce – Netreba, Warszawa 1885, s. 298.
- ↑ Pisarówka (1), gm. Czernelówka, parafia Markowce, [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. XV, cz. 2: Januszpol – Wola Justowska, Warszawa 1902, s. 227.
- ↑ Pisarzówka (8), na zach. od m. Krasiłów, [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. VIII: Perepiatycha – Pożajście, Warszawa 1887, s. 227.
- ↑ Rześniówka, pow. zasławski, [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. X: Rukszenice – Sochaczew, Warszawa 1889, s. 150.
- ↑ Tereszki (3), [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. XII: Szlurpkiszki – Warłynka, Warszawa 1892, s. 309.
- ↑ Tereszki (3), st. pocztowa Antoniny, [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. XV, cz. 2: Januszpol – Wola Justowska, Warszawa 1902, s. 657.
- ↑ Wolica (11), [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. XV, cz. 2: Januszpol – Wola Justowska, Warszawa 1902, s. 698.
- ↑ Woskodawińce 2.) wś, powiat starokonstantynowski, par. Kulczyny Krasiłów, [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. XIV: Worowo – Żyżyn, Warszawa 1895, s. 7.
- ↑ Zozulińce (5) Wielkie), [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. XIV: Worowo – Żyżyn, Warszawa 1895, s. 665.
- ↑ Zozulińce (4) Małe), [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. XIV: Worowo – Żyżyn, Warszawa 1895, s. 665.